Не для бідних, “Ділова столиця”, №9 (355) від 03 березня 2008

Прибирання приміщень у Києві стає все цікавішим не тільки для місцевих підприємців, але й для іноземців — у нинішньому році на ринок вийшла перша європейська клінінгова компанія. Експерти впевнені, що завдяки зростаючому попиту й наявності вільного місця в галузі в найближчі роки даний процес стане масовим. Втім, дефіцит персоналу й демпінг із боку дрібних конкурентів можуть розсіяти ілюзії новачків.

Прибирання з акцентом
Столичний ринок клінінгових послуг, що в останні роки демонстрували рекордний ріст за рахунок підвищеного інтересу до галузі місцевих інвесторів (у рік відкривалися 10–20 спеціалізованих фірм), звернув на себе увагу іноземних прибиральників. Не дуже давно вітчизняна компанія «Гриффин Груп» заявила про створення СП із одним з найбільших у Польщі клінінгових підприємств Impel S.A. (штат — 40 тис. чіл., оборот в 2007 р. — EUR800 млн). За словами генерального директора «Импел Гриффин Груп» Віталія Опанасюка, статутний фонд нової фірми склав EUR400 тис. До 2009 р. вона планує зайняти 15–20% українського ринку клінінгових послуг, збільшивши його частку більш ніж у два рази.

Пояснюючи причини інтересу іноземних інвесторів до нашої країни, пан Опанасюк говорить, у першу чергу, про те, що на сьогоднішній день даний сегмент заповнений не більше ніж на 50%. «Для компаній це дуже гарний час закріпитися на незасвоєній території», — думає він. На його думку, уже в найближчі роки натиск іноземців на наш ринок підсилиться. Серед потенційних претендентів на статус українських прибиральників він називає спеціалізовані фірми з Європи й США. «Але навряд чи вони будуть заходити шляхом поглинання місцевих підприємств. Справа в тому, що цікавих об’єктів для покупки зараз дуже мало», — прогнозує експерт.

Маркетолог Shaden Group Ірина Кладько вважає, що поява іноземного капіталу на нашім ринку клінінгових послуг найближчим часом не зробить на нього істотного впливу. «Сьогодні в цьому бізнесі все більший вплив робить досвід роботи, репутація й великий послужний список, формування яких — справа часу, а не тільки грошей», — упевнена вона. Разом з тим пані Кладько підтверджує високий інтерес до нашого ринку західних фірм, розповідаючи, що в їхню компанію також надходили пропозиції про співробітництво від європейських спеціалізованих підприємств.

Клієнтів почистили
Столичний ринок клінінгових послуг з кожним роком стає усе цікавіше для бізнесу. За даними компанії «Мойдодир», протягом останнього сезону попит на прибирання приміщень виріс на 30%. Віталій Опанасюк стверджує, що клінінговим фірмам уже вдалося охопити порядку 70% всіх київських комерційних об’єктів. Динамічний ріст попиту експерти пояснюють як появою в столиці нових підприємств, так і переходом існуючих на західні стандарти ведення бізнесу, коли непрофільні роботи віддаються на відкуп підрядникам. Крім того, порядок у більшості торговельних і офісних центрів підтримує керуюча компанія, що шукає для виконання кожного виду робіт спеціалізовану фірму.

Як наслідок, на сьогоднішній день у клієнтській базі великих підприємств 80% займають корпоративні замовники (торговельні й офісні центри, банки, продуктові мережі та ін.), 15% — державні установи, міжнародні представництва, консульства й тільки 5% — приватні користувачі. Більш дрібні фірми, за словами представників «Мойдодира», одержують 60% замовлень від приватних клієнтів і тільки 40% — від корпоративних. При цьому експерти відзначають, що останнім часом динаміка підвищення попиту на послугу з боку киян, що бажають довірити прибиральникам догляд за своєю квартирою, початку знижуватися. Якщо раніше саме ця група давала компаніям 40%- відсотковий річний приріст, то зараз забезпечує не більше 15%, тоді як категорія корпоративних клієнтів, навпаки, збільшується все більшими темпами. «Багато хто навіть досить заможні кияни воліють запросити для підтримки порядку «бабусю з ганчіркою» і лише зрідка замовляють генеральне прибирання будинку. Крім бажання заощадити, клієнти аргументують свій вибір і небажанням впускати чужих людей у котедж або квартиру», — пояснюють в «Мойдодирі».

Видавлюванню з ринку приватних замовників як не можна краще сприяє й подорожчання клінінга — за рік ціни виросли як мінімум на 20%. Приміром, тарифи на прибирання після будівельників стартують із 15 грн./кв. м, генеральне прибирання — з 10 грн./кв. м, хімчистка — з 50 грн./посадкове місце й т.д. «Але на практиці ці цифри можуть бути у два-три рази вище залежно від специфіки об’єкта», — повідомляють в «Мойдодирі». Представники спеціалізованих фірм визнають: найчастіше в них замовляють послуги, які проблематично здійснити самотужки. Зокрема, це прибирання після будівельників, мийка вікон і вітрин, хімчистка килимових покриттів, догляд за різними видами підлогових покриттів, виробами з натурального каменю й фасадами. Варто відзначити, що чималі заробітки прибиральникам приносять і останні модні тенденції оформлення інтер’єрів. Так, за словами пана Опанасюка, цього року збільшився попит на послугу з відходу за натуральним каменем, що всі частіше рекомендують використовувати архітектори.

«Мильні» рекорди
За даними Віталія Опанасюка, у цей час у столиці працюють більше 150 підприємств, що надають клінінгові послуги. На перший погляд, такої кількості цілком достатньо для задоволення потреб ринку. Однак лише 10-15 з них, на думку експерта, у стані дійсно якісно виконати весь перелік робіт, тому до насичення сегмента ще далеко. З огляду на, що відкрити невелику фірму можна за мінімальні гроші (від $20 тис.), наявність вільного простору на ринку залучає в цей бізнес усе більше новачків, у тому числі й тих, хто ще вчора був найманим робітником у клінінгової компанії. В «Мойдодирі» відзначають, що нерідко «малята» запекло демпінгують, пропонуючи тарифи на 20-30% нижче ринкові. Цей факт стримує загальний ріст розцінок на ринку. Адже, на думку прибиральників, інфляція в країні й подорожчання видаткових матеріалів підвищили вартість робіт на 30-40%, тоді як тарифи вони змогли підняти лише на 20%. «Боротьба за клієнта поки ведеться в основному в ціновій площині. Набагато простіше встановити низьку вартість послуги, чим удосконалювати якість, витрачатися на навчання персоналу, уніформу, техніку й видаткові матеріали», – додає Ірина Кладько. До речі, деякі компанії не в змозі витримувати потрібний рівень, тому що бум на ринку привів до того, що їм усе складніше вирішувати кадрові питання. На думку пані Кладько, проблема з персоналом загрожує стати основною перешкодою для атакуючий наш ринок іноземних компаній. «Можна привезти із собою топ-менеджмент, устаткування й найсучасніші технології, але застосовувати це на практиці будуть наші фахівці. Зараз же спостерігається не просто дефіцит кадрів, а абсолютне небажання потенційних здобувачів працювати. Щоб перебороти дане явище, прийде витрачати чимало часу, сил і засобів», – резюмує вона.

Джерело: “Ділова столиця”