Жителі столиці все частіше прагнуть перекласти турботу про чистоту свого житла та офісів на плечі спеціалізованих фірм. Причому в більшості випадків вони навіть не торгуються, жадаючи від клінінгових компаній лише сумлінного виконання робіт. Цей факт дозволив прибиральникам в 1,5–2 рази підвищити ціни, наростивши середню рентабельність бізнесу до позахмарних висот.

Кияни оцінили чистоту
Бум на столичному ринку клінінгових послуг набирає оберти. За даними директора компанії «Європейські технології послуг» Володимира Скрипника, за рік попит «на чистоту» виріс як мінімум на 30%. Даний сегмент має всі шанси зберегти в майбутньому таку ж динаміку, а то й побити нинішні рекорди. «Адже якщо, приміром, у Європі клінінговими послугами користується 25–30% населення, то в нас цей показник поки не перевищує 5–7%», — відзначає провідний менеджер компанії « Київ-Клінінг» Ігор Акименко. На думку маркетолога компанії «Шаден Груп» Ірини Кладько, у чималому ступені ажіотаж на ринку пов’язаний з безперервним будівельним і ремонтним бумом у Києві. «Прибирання після будівельників кілька років утримує першість у списку найбільш популярних клінінгових послуг», — говорить вона.

Втім, темпи будівництва вже не є визначальними для цього бізнесу. За останній рік істотно виросла база клієнтів, які готові користуватися послугою й у повсякденному житті. «Приватні замовники найчастіше просять провести генеральне прибирання, вимити вікна, почистити килими й меблі», — стверджує заступник начальника клінінгового напрямку центра «1000 послуг» Ігор Андріївський. За його словами, такі клієнти готові платити за прибирання від 250 до декількох тисяч гривень. Причому, що цікаво, істотно змінилося відношення клієнтів до фірм-підрядникам. Якщо раніше їх вибирали винятково по рекомендаціях, то цього року компанії вперше оцінили силу реклами. «Макети в пресі нарешті-те почали працювати. Потенційних клієнтів уже не потрібно ні в чому переконувати. Вони готові замовляти послугу й з’ясовують лише нюанси. Вимоги замовників істотно зросли. Нерідко вони цікавляться навіть маркою встаткування й назвою хімікатів, використовуваних під час прибирання», — говорить Володимир Скрипник.

Всі частіше хочуть перекласти турботу про чистоту на плечі підрядників і корпоративних клієнтів. Якщо раніше послуги найманих прибиральників були готові оплачувати переважно великі компанії (ТЦ, супермаркети, банки та ін.), то цього року збільшилася частка середніх і дрібних фірм. «З’являється усе більше технологій, які «бабусі» не можуть освоїти. Приміром, щоб відчистити деякі поверхні, потрібний такий арсенал техніки й хімікатів, що закуповувати їх для власних потреб підприємству невигідно. Набагато простіше обслуговуватися в клінінгової компанії, тим більше що це не так і дорого — порядку 3–9 грн. за кв. м», — пояснює Володимир Скрипник. Позначилися й модні тенденції: не секрет, що наявність в офісі фахівців зі прибирання у фірмовій уніформі набагато престижніше, ніж традиційна бабуся із цебром.

Серед найбільш затребуваними корпоративними замовниками послуг Ірина Кладько називає прибирання різних видів (щоденну, генеральну, під час різних заходів), вивіз сміття, хімчистку ковролина, меблів, мийку вікон, вітрин.

Як і раніше, компанії вибирають підрядників на тендерах, хоча з’явилися й нові віяння у взаєминах із прибиральниками. «Все частіше великі фірми створюють спеціальні клінінгові підрозділу, які надалі їх обслуговують. Нерідко для того щоб налагодити роботу такої ланки, переманюють кращих фахівців зі спеціалізованих фірм», — розповідають у центрі «1000 послуг».

Прибиральники скористалися з нагоди
Ажіотажний попит на клінінгові послуги не міг не позначитися на пропозиції. За даними досліджень, проведених компанією «Шаден Груп», на сьогоднішній день у Києві працюють не менш 120 фірм, при цьому тільки 15–20 компаній можна назвати великими. Для порівняння: три роки тому список уборщиков не превышал 30.

Ледве чи не щомісяця про себе заявляють нові компанії. Але не факт, що вони зможуть проробити хоча б квартал. “Літо традиційне вважається не кращим часом для прибиральників. На міжсезонні доводиться всього 20% річних обсягів робіт. ОСТАННІМ часом ми все частіше дзвони конкуренты, що несостоявшиеся, предлагающие за бесценок купить их оборудование Причому продають його вп’ятеро дешевше ринкових цін, що свідчить про дуже скрутний стан”, – розповідає Ігор Андріївський.

ПРО масовість клінінгових прем’єр свідчить те, що в самостійне плавання часто йдуть колишні працівники фірм. “Особливу кар’єру тут не зробиш. Максимум, чого може досягтися фахівець, це пройти шлях від прибиральника до бригадира. Як наслідок, плинність персоналу дуже висока”, – пояснює Ігор Акименко. На руку потенційним інвесторам відіграє й невисокий поріг входження в цей бізнес. За даними п. Акименко, невелику фірму, орієнтовану на приватних замовників, можна відкрити за $3-5 тис. Тих, хто може претендувати на корпоративних клієнтів, суттєво менше, тому що вартість устаткування в цьому випадку може досягати $100 тис. Привабливою є й досить висока прибутковість бізнесу. “У середньому рентабельність становить 30-50%, а по деяких об’єктах доходить до 200%. У той же час нерідкі випадки, коли фірма спрацьовує в нуль, а то й зазнає збитків. Особливо часто таке трапляється в міжсезоння, коли клієнтів мало. Так що нинішнє літо зможуть пережити далеко не всі”, – уважає. Акименко.

Представники компаній в один голос говорять про різку жорсткість конкуренції на ринку. При цьому ціни на клінінгові послуги за рік не тільки не знизилися, але й, навпаки, виросли в 1,5-2 рази. Генеральна й послестроительная збирання коштує не менш 6-8 грн. кв. м, миття скляних поверхонь – 8-10 грн. кв. м, хімчистка – від 8 грн. кв. м.

Прибиральники пояснюють зрослі апетити інфляцією, подорожчанням побутової хімії, транспорту й індексацією зарплат персоналу. Однак, на думку Ігоря Акименко, підвищення тарифів обумовлене тим, що головним козирем у боротьбі за клієнта все частіше стає не ціна, а якість послуг. “Зараз на ринку чимало фірм, які пропонують порівняно невисокі розцінки, але при цьому відверто халтурять. Нас кілька раз викликали переробляти подібні замовлення, і це обходилося клієнтові набагато дорожче, чим якби він споконвічно звернувся до “дорогого” підрядника. Очевидно, кияни зробили висновки й намагаються остерігатися підозрілої дешевини”, – пояснює він.

Джерело: “Ділова столиця”