Сірі чистять добіла, “Нова торгівля”, № 11/12, грудень 2006

2006 р. ринок клінінгових послуг набагато зменшив темпи росту. За даними Міжнародного інституту догляду за будинками (м. Харків), кількість компаній, що надають прибиральні послуги, виросла на 20-30%, але при цьому 10-15% компаній зникли з ринку. Бум 2005 р., коли кількість клінінгових компаній збільшилася практично вдвічі, не повторився. Поки лідерами ринку залишаються компанії “Актуал сервіс”, “Ден” “Гриффін”, “КлінСтар”, “Укрхімклінінг”, “Шаден Груп”. Цей список сформувався приблизно 2-3 роки тому й зміни в ньому незначні. Проте провідні оператори ринку вже побоюються приходу іноземних компаній і здачі своїх позицій на українському ринку.

Одна із причин постійного росту ринку – збільшення попиту на прибиральні послуги з боку рітейлерів – численних клієнтів клінінгових компаній. Освоївши основи якісної візуалізації для клієнта, оператори роздрібної торгівлі усе більше уваги приділяють зовнішньому вигляду свого торговельного об’єкта. Західні дослідники стверджують, що за допомогою поліпшення зовнішнього вигляду підлоги можна підвищити товарообіг на 7%. Озброєні цими даними, просунуті рітейлери тепер ставлять клінінг практично на одну сходинку з мерчандайзингом і рекламою.

Однак у регіонах мало хто передає прибирання на аутсорсинг. Сергій Дмитренко, менеджер відділу клінінга компанії “Укрхімклінінг” розповів: “Більша частина ринку клінінгових послуг припадає на Київ. У регіонах розвиток клінінга великою мірою залежить від стану ринку комерційної нерухомості: клінінгові компанії з’являються тоді, коли затівається серйозне будівництво”.

Представники GRIFFIN GROUP, широко представленої в регіонах, відзначають, що три роки тому головною турботою компанії було активне створення клінінгового попиту в регіонах. Ці ринки дуже перспективні, незважаючи на деяке відставання на даному етапі. “І донині регіони дуже сильно відстають від столиці. Десять філій GRIFFIN GROUP у регіонах виконують приблизно такий же обсяг роботи, як одне Київське відділення. Проте регіони дуже стрімко розвиваються, саме тому основні вкладення ще три роки тому ми направили на PR і пошук надійних постачальників. Для цього створили мережу офісів, складів у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську, Одесі, Херсоні, Севастополі, Сімферополі, Львові, Харкові. У найближчому майбутньому ця мережа буде вдвічі більшою”, – розповідає Віталій Опанасюк, керуючий партнер GRIFFIN GROUP.

Оператори відзначають, що в принципі вимоги рітейлерів нічим не відрізняються від вимог компаній інших сфер діяльності: максимальна якість за мінімальні гроші. Заради одержання великого замовлення й гарантованого щомісячного припливу оборотних коштів багато фірм готові знизити вартість послуг, зменшивши тим самим свою рентабельність від 6-10% до 1-2%. Не зупиняє їх і специфіка роботи в торговельних об’єктах. За словами пана Опанасюка, прибирання об’єктів рітейла припускають більш тривалий операційний день, високий рівень зарплат персоналу й амортизації техніки, підвищені вимоги до фізичних кондицій персоналу. Виходячи із цього, клінінгові компанії класифікують рітейлерів за кількістю відвідувачів, товарним напрямком й іміджевим позиціонуванням.

Серйозну конкуренцію клінінговим компаніям дотепер становлять окремі прибиральники й незареєстрованні бригади. Об’єктивно оцінити їхню частку ринку навіть не уявляється можливим. Як уважає пан Дмитренко, на них доводиться всі 95% ринку. Інші ж оператори називають цифру не більше 5-7%. Такі розбіжності в оцінках викликані тим, що деякі експерти враховують тільки “білий”, офіційний ринок, а інші – ще й “сірий”, напівлегальний. Пан Опанасюк, наприклад, стверджує, що розглядати роботу нелегалів як операторів ринку не має сенсу:

“Оплата їм іде з нелегальних фондів, а це доля “сірої” економіки, що була й буде в будь-якій країні світу. А от у секторі “білої” економіки малі підприємства забезпечують покриття близько 70% клінінгового попиту, це факт. Думаю, більші компанії не швидко одержать частку в 50%”.

Оцінки обсягів і структури ринку відрізняються ще й тому, що непросто встежити за появою нових клінінгових фірм. Адже в одному тільки Києві щорічно виникає не менш 100 клінінгових організацій різної форми власності.

Одна за іншою торік на цьому ринку стали з’являтися “кишенькові компанії”. Наприклад, власна клінінгова структура створена при ТРЦ “Караван”. Незалежні клінери зважають на “кишенькові” фірми й навіть визнають їхню ефективність. Спочатку подібні структури обслуговують тільки свої об’єкти, а після свого зміцнення починають приймати замовлення зі сторони. Слабкість цих компаній, на думку фахівців, у низькій мобільності й неагресивності. “Будь-яка структура, що не пройде жорнова ринкової конкуренції, якщо це не державна монополія, приречена на безтурботне животіння в рамках свого холдингу. Її технології за рік застарівають, вона не в змозі купити нове обладнання й інвентар, технології й хімію. У неї не може бути прямих поставок від західних партнерів і, отже, у собівартості витрати на амортизацію встаткування й хімію настільки високі, що будь-яка чисто ринкова клінінгова компанія цілком може замінити за рахунок інтенсифікації й оптимізації витрат”, – стверджує пан Опанасюк.

Як би там не було, але більшість вітчизняних експертів сходяться в думці, що потенціал для розвитку ринку клінінга в рітейлі великий. Придивляються до цього сегмента ринку вже й іноземні оператори.

Джерело: “Нова торгівля”