«Бізнес», № 24, липень 2009
Скорочення бюджетів замовників змушує операторів ринку відмовитись від надання комплексних клінінгових послуг.
Ринок
Ринок послуг із прибирання приміщень, фасадів будівель, прилеглих територій, що серйозно заявив про себе тільки наприкінці 1990-х років, останні п’ять років демонстрував відмінні темпи росту (в цілому, як і ринок відповідного устаткування). За різними оцінками, щорічний приріст нових замовлень складає 30-60%, що позначається на збільшенні кількості самих операторів – щороку їх становиться більше приблизно на 50%.
Зараз в Україні працюють близько 300 клінінгових компаній, приблизно 80 з них улаштувались в столиці. Більша частина їх (до 60%) припадає на Київ, приблизно 35% приносять міста-мільйонники й лише близько 5% – інші регіони країни. Справедливості заради відзначимо, що, незважаючи на значну динаміку росту, ринок клінінгових послуг в Україні усе ще перебуває в стадії формування. Про це свідчить відсутність серйозних досліджень щодо обсягу цього ринку, його насичення й потенціалу. Відомо, що клінінг підрозділяється на побутовий (прибирання квартир, котеджів, будинків, рухомого майна), комерційний (прибирання всіх видів комерційної нерухомості, крім промислової), індустріальний (прибирання промислових приміщень). Крім того, послуги класифікуються залежно від їхніх видів і періодичності надання.
За великим рахунком, кажуть експерти, клінінгові послуги – це невід’ємний атрибут догляду за будь-яким будинком і приміщенням і його системами (наприклад, вентиляцією, каналізацією та ін.). Проте в Україні більшу частину, якщо можна так виразитися, збиральних заходів дотепер роблять самі домовласники або найнятий компанією штатний персонал зі шваброю й цебром. Клінінгові компанії, які на умовах аутсорсинга можуть надавати послуги професійних прибиральників, охоплюють менш 50% ринку, а по деяких сегментах – усього 10%. У підсумку, при потенційній місткості ринку до $200 млн щорічно, якщо виходити з обсягів площ тільки комерційної нерухомості, його реальний обсяг, по оцінках операторів, коливається в межах $60 млн. Для порівняння: обсяг ринку професійного збирання в Росії в 2008 р., за даними російських дослідників, перевищив $1 млрд (втім, там і об’єктів побільше, і працюють близько 2 тис. компаній.
Хто і коли прибирає
Ще одна ознака несформованості ринку – відсутність явних лідерів і чіткого розподілу часток між гравцями. Можна говорити тільки про поділ їх на групи, залежно від кількості клієнтів і площ, що підлягають збиранню. Великі компанії, яких в Україні не більш 20 ( “Бета, “Время”, “Евро Сити”, “Импел Гриффин”, “Клининг- Про”, “Шаден Групп” і т.д., перераховані за абеткою . – Ред.), працюють із великими клієнтами, для чого містять штат співробітників в 100-150 осіб і навіть більше – у кожнім підприємстві, парк дорогого встаткування й філії по країні. На частку цих гравців доводиться близько 50% ринку. Більш 100 компаній можуть бути віднесені до середніх (35% ринку) за тими же параметрами – як правило, їхній штат становить 30-100 осіб у кожнім підприємстві; для чищення використовуються устаткування середньої цінової категорії й засобу професійної хімії економ-класу. Дрібні компанії, які займають близько 15% ринку й штат яких може нараховувати хоча б троє осіб у кожної, звичайно, використовують засоби побутової хімії й обмежуються наданням вузького спектра послуг.
За словами Володимира Февралева, наукового керівника Міжнародного інституту догляду за будинками (м. Харків; консалтинг, навчання, випуск учбово-методичної літератури й т.п.; з 2003 р.; 9 чіл.), саме для малих і середніх компаній найбільш характерний процес спеціалізації. “У невеликих і середніх компаній єдиний спосіб входження в клінінговий бізнес – це спеціалізація. Скажімо, приватні підприємці почали освоювати новий сегмент ринку: вони вибирають комплект устаткування або інструмента для певного виду послуг (наприклад, миття стекол або чищення килимів, оббивки будь-якої складності), причому необов’язково дешевого, і нарощують портфель замовлень. Один такий підприємець у рік може одержувати грошей більше, ніж фірма зі штатом в 20 осіб”, – стверджує пан Февралев.
Що ж стосується сфери застосування послуг, то більшість великих і середніх операторів ринку “скопились” у сегменті комерційних об’єктів: як правило, до 70-80% замовлень припадає на торгові центри, супер- і гіпермаркети, офісні центри й т.п. Саме для цієї категорії замовників, говорять експерти, економічно доцільно наймати клінінгові структури, замість того щоб створювати штат власних прибиральників, закуповувати й обслуговувати дороге устаткування.
У результаті посиленої цінової конкуренції, яка тривала не один рік, робота “клінерів” у комерційному сегменті сильно знецінилася, і рентабельність бізнесу в докризові часи становила не більш 15%. Що стосується інших сегментів, то туди, за словами самих операторів, їх або практично не пускають (державний сектор з його непрозорими тендерами став уже відомим анекдотом), або не готові прийняти (для порівняння: у всіх лікувальних закладах Австрії немає нянечок – усю роботу за них досить успішно роблять співробітники клінінгових фірм. – Ред.). Наприклад, в українському готельному бізнесі послугами “клінерів” користуються вкрай рідко, тому що мало хто з них здатний сполучати послуги зі збирання, скажімо, з послугами хостес (у цьому випадку – спілкування із клієнтами, надання їм допомоги при розміщенні в номері й т.п.). У сегменті громадського харчування інтерес до клінінгових компаніям проявляють тільки ті заклади, у яких великий потік відвідувачів; переважно це фаст-фуди. Проте, звичайно, навіть там тримають власний прибиральний персонал.
Окремою статтею доходів для “чистильщиков” могли б стати логістичні (складські) комплекси, а також промислові приміщення, кількість яких у докризові часи росла досить швидкими темпами. Погано те ,що клієнти не дозріли: не побачили економічної вигоди від послуг клінінгових компаній. Очевидно, позначається менталітет: мол, робити збирання потрібно тоді, коли брудно. А от у Європі “парково-господарські дні” проводяться регулярно.
ВПЛИВ КРИЗИ
Ще рік тому фахівці сподівалися на подвоєння оборотів, порівняно із 2007 р., але, “криза внесла корективи в ці прогнози. Основне джерело доходів операторів ринку – це виконання контрактів із корпоративними замовниками. Зараз ці контракти під сумнівом, оскільки прямо залежать від будівництва й уведення в експлуатацію нових об’єктів комерційної нерухомості”, – зізнається Денис Кіш, генеральний директор компанії “Шаден Групп” (м. Київ; клінінгові послуги; з 2001 р.; більш 100 осіб). За його словами, стабільний ріст попиту спостерігається тільки в сегменті приватних замовлень, але частка виторгу від них становить лише незначну частину доходів великих і середніх клінінгових компаній. Оператори ринку не приховують, що їхні річні плани із розширення розійшлися із реальністю через скорочення обсягів будівництва. “Щоби роздобути нового клієнта, звичайно доводиться працювати 3-5 місяців – з початку будівництва об’єкта. Цього року ми планували включити в наш портфель п’ять нових замовлень. Але їх у нас буде менше, ніж ми гадали, через те що менше площ уводиться до експлуатації”, – засмучується Андрій Руденко, директор компанії “Платан Клининг” (м. Одеса; прибирання приміщень; з 2002 р.; близько 40 осіб).
Інші оператори ринку підтверджують: замовники почали скорочувати перелік робіт з наявних контрактів, заощаджувати на видаткових матеріалах і частоті проведеного прибирання (наприклад, мити фасад будинку не щокварталу, а раз у півроку) і просити зменшити кількість працюючого на об’єкті персоналу. Крім того, виникла тенденція дробіння послуг. Якщо раніше компанія замовляла повний комплекс “прибирально-очищувальних” заходів, то тепер задовольняється локальним клінінгом (спочатку проводиться миття вікон, через якийсь час – прибирання внутрішніх приміщень, хімчистка м’яких меблів і т.п.). Звичайно, такий режим економії відбився на прибутку клінінгових компаній. Але з метою втримання клієнтури до кращих часів чимало “клінерів” ідуть на подібні поступки. Інших клінінгових компаній це не влаштовує через низьку рентабельність бізнесу. “Звичайно, чим меншу ціну встановлює клінінгова компанія, тим краще до неї ставиться клієнт. До кризи ціни росли щокварталу через постійне подорожчання засобів професійної й побутової хімії, видаткових матеріалів. Останнє таке подорожчання (через коливання валютних курсів) припало на початок кризи, але ми вже не могли собі дозволити підвищувати ціни на послуги. Проте з листопада 2008 р. по березень 2009 р. у нашому регіоні спостерігався відтік постійних клієнтів на 30-40%. Спочатку багато хто з них просили знизити ціни на 20-30%, але в такому випадку нам простіше було не працювати з ними, тому що нові ціни приводили нас або до нульової рентабельності, або навіть до мінусу”, – говорить Владислав Бікмурзин, менеджер ТОВ “Донбаська клінінгова компанія” (м.Донецьк; з 2003 р.; близько 500 осіб).
У результаті, за його словами, дана категорія клієнтів створила свою службу прибирання, а клінінгова компанія знайшла нових клієнтів. Разом з тим, уважають експерти, із приходом кризи ринок клінінгових послуг міг би вирости – багато підприємств, що раніше здійснювали прибирання самотужки , проводять оптимізацію персоналу, витрат і повинні були передати клінінгові послуги на аутсорсинг. Але відбувається це тільки в тому випадку, коли “клінер” здатний скоротити витрати замовника на 50% і при цьому виконати роботу якісніше, ніж власна служба прибирання цього замовника. Досягти подібного результату клінінгові компанії можуть двома шляхами: за рахунок мінімізації витрат і освоєння нових технологій. “У невеликих компаній витрати менше, тому їм легше вижити. Серед великих і середніх гравців можливі продажі бізнесу й навіть банкротства”, – прогнозує Володимир Кучерів, директор компанії “Київ-Берлін-Сервіс” (м. Київ; продаж устаткування, засобів професійної хімії; з 1994 р.; близько 50 осіб). Інші експерти говорять про переділ ринку між середніми й великими компаніями на користь тих гравців, які активно освоюють передові технології роботи. “Був період, коли мережі клінінгових компаній з’являлися й нарощували великі замовлення без надання послуг належної якості. Зараз ці мережі починають розпадатися. Думаю, ринок чекає відновлення п’ятірки найбільших гравців, тому що їх замовлення переходять до інших операторів. Крім того, уже зараз є компанії, що розпродають устаткування та згортають свою клієнтську базу. Але є й такі, які ростуть, причому це відбувається в різних регіонах, а не тільки в Києві. Хоча всі вони визнають, що замовлення стало добувати важче, ніж рік-два тому”, – додає Володимир Февралев. Як говорять експерти, у найгіршому випадку, ринок можуть покинути до 30% гравців, у кращому – кількість операторів не скоротиться, але частина з них тимчасово заморозять свою діяльність.
Маркетолог – про поріг входження
Ганна Кондрашова,
керівник відділу маркетингу компанії “Світ чистоти” (м. Київ; клінінгові послуги; з 1994 р.; 120 осіб):
- Поріг входження до ринку клінінга відносно невисокий, а стартова ціна приблизно однакова по всій Україні. Обсяг початкових інвестицій прямо залежить від сегмента, на який орієнтована компанія. Приватним підприємцям для запуску вистачає $5 тис., більш солідні компанії стартують із $50-70 тис. У цілому ж сума може доходити й до $500 тис. Правда, на ринку України мало компаній з таким обсягом початкових інвестицій – найчастіше це може дозволити собі тільки європейський оператор. Існує “джентльменський” набір професійної техніки й устаткування, видаткових матеріалів, за допомогою яких можна надавати досить широкий спектр послуг із прибирання. Витрати на устаткування можна зменшити за рахунок закупівлі “беушної” техніки. Плюс оренда офісу закритого типу в будь-якому місці міста. Витрати на просування невисокі, тому що продажі здійснюються, як правило, шляхом “холодних” дзвінків (незнайомим клієнтам. – Ред.).
Період окупності становить 4-5 років. Чим довше клининговая компанія присутня на ринку, тим більш широкий парк устаткування їй необхідно закуповувати й обслуговувати, більшу кількість співробітників навчати. Тому можна сказати, що клінінгова компанія завжди перебуває в процесі окупності вкладень. Як правило, засоби потрібні для подальшого розвитку – і це основна причина того, що безліч дрібних компаній не дотягають до дворічного рубежу.
Бюджети на послуги клінінга варіюються залежно від потреб клієнта. За даними нашої компанії, для приватної особи мінімальна сума в рік може становити 500 грн (вартість замовлення разової послуги). Максимальна сума може бути в десятки раз більше (залежно від асортиментів обраних послуг, площі, що прибирається, території і т.д.) і порівняна з річним бюджетом корпоративного клієнта. Аналогічна ситуація й з компаніями, які передають клінінг на аутсорсинг, – їхні річні бюджети можуть коливатися від 10 тис.грн до більше 1 млн грн.

Джерело: “БІЗНЕС”